Як перевірити заземлення в розетці

Найпростіший спосіб дізнатися, чи працює заземлення — взяти мультиметр і виміряти напругу між фазою та контактом заземлення. Якщо прилад показує щось близьке до 220В (зазвичай 200-230В) — заземлення є і воно робоче. Якщо нуль або хаотичні цифри — щось не так, і розбиратись доведеться далі.

Але це швидкий тест для тих, хто вже має мультиметр і розуміє, що з ним робити. Розберемо все по порядку — від найпростіших методів до складніших.

Візуальна перевірка розетки

Перш ніж хапатись за прилади, гляньте на саму розетку. У більшості сучасних розеток є третій контакт — це і є заземлюючий провід. Якщо у вас стара радянська розетка без третього контакту (той самий “євростандарт” без заземлення), то говорити про перевірку взагалі нема сенсу — його там фізично немає.

Зніміть кришку розетки (знеструмивши лінію!) і подивіться, чи підключено три проводи: фазу, нуль і заземлення. Заземлюючий провід зазвичай жовто-зелений, підключається до центрального контакту або окремої клеми з позначкою PE. Буває, що провід є, але просто не підключений — лежить скручений збоку. Таке трапляється частіше, ніж здається, особливо в квартирах після “економних” ремонтів.

Перевірка індикаторною викруткою

Найдоступніший інструмент — індикаторна викрутка з неоновою лампочкою. Коштує копійки, є в кожному господарському магазині.

Принцип такий: торкаєтесь жалом викрутки фазного контакту розетки — лампочка загорається (палець при цьому має контактувати з металевою частиною на торці ручки). Потім торкаєтесь контакту заземлення. Якщо лампочка теж загорається, хоч і трохи слабше — заземлення є і працює. Не загорається взагалі — заземлення відсутнє або обірване десь по лінії.

Мінус цього методу — він дає лише орієнтовний результат. Індикаторна викрутка реагує на будь-який потенціал, навіть слабкий наведений струм може дати хибнопозитивний результат. Тому для серйозної перевірки, особливо перед підключенням дорогої техніки чи в приміщенні з підвищеною вологістю, краще брати мультиметр.

Перевірка мультиметром — покроково

Це вже більш точний метод, і саме його рекомендують електрики.

Переведіть мультиметр в режим вимірювання змінної напруги (ACV), виберіть діапазон 200-750В.
Вставте щупи в отвори розетки: один в фазу, другий в нуль. Має бути приблизно 220В — це підтверджує, що розетка взагалі під напругою.
Тепер один щуп лишаєте у фазному отворі, а другий переносите на контакт заземлення (бокові металеві пластини або центральний штифт, залежно від типу розетки).
Дивитесь на показник. Значення має бути близьким до того, що ви бачили між фазою і нулем — різниця в 5-10В цілком нормальна.

Якщо мультиметр показує 0 або значення “стрибає” — заземлення не працює. Якщо показує щось на кшталт 100-120В — це теж погана ознака, найімовірніше заземлення “фонить” через сусідні комунікації, а не є справжнім контуром заземлення.

Окремо варто перевірити опір між нулем і заземленням при відключеній напрузі — в ідеалі він має бути мінімальним, близьким до нуля Ом. Великий опір каже про поганий контакт десь по трасі кабелю.

Спеціальні тестери розеток

Якщо не хочеться возитись з мультиметром і розбиратись у показниках, є готове рішення — тестер розеток (socket tester). Виглядає як невелика коробочка з вилкою, яку просто встромляєте в розетку. На корпусі кілька світлодіодів, і за їх комбінацією прилад показує:

чи є заземлення;
чи не переплутані фаза з нулем;
чи немає обриву нульового або фазного провідника.

На корпусі зазвичай є таблиця з розшифровкою комбінацій вогників. Коштує такий тестер недорого, а користі від нього багато — особливо якщо ви щойно заїхали в нову квартиру і хочете швидко прогнати всі розетки.

Мінус один — тестер не покаже точні цифри опору заземлення, лише факт наявності чи відсутності. Для більшості побутових задач цього достатньо, але якщо плануєте підключати щось серйозне типу індукційної плити чи бойлера великої потужності, краще перевірити ще й опір контуру заземлення спеціальним приладом (мегаомметром), яким користуються електрики.

Чому заземлення може не працювати

Причин кілька, і вони зустрічаються з різною частотою.

У старих будинках (хрущовки, панельки 60-80-х років) заземлення часто просто відсутнє як клас — тоді використовувалась система TN-C, де заземлюючого провідника окремо не було взагалі. У такому випадку “полагодити” заземлення в одній розетці не вийде — потрібна модернізація всієї системи, і найчастіше це робиться через встановлення власного контуру заземлення або перехід на систему TN-C-S з переобладнанням щитка.

Інша ситуація — коли заземлення в будинку є, але провід до конкретної розетки не підключений або обірваний. Таке буває після ремонтів, коли майстер поспішав або просто не знав, що жовто-зелений провід треба підключити. Перевіряється це якраз тим методом з мультиметром, який описано вище — прозвонити провід від щитка до розетки.

Буває і так, що заземлення підключене, але контакт слабкий — окислився, розхитався клема. Тоді мультиметр покаже занижену напругу або нестабільні показники. Рішення просте — зачистити контакт, підтягнути клему.

Що робити, якщо заземлення немає

Якщо перевірка показала, що заземлення відсутнє або не працює, варіантів кілька залежно від ситуації.

У квартирі з централізованим стояком заземлення (сучасні будинки) найчастіше проблема локальна — обрив провідника або поганий контакт. Тут допоможе виклик електрика, який прозвонить трасу від щитка до розетки і знайде обрив.

У старому будинку без заземлення взагалі варіант один — облаштування власного контуру заземлення. Це означає забивання в землю металевих штирів (зазвичай трикутником), з’єднання їх смугою і виведення провідника до щитка. Робота не з дешевих, і без досвіду краще не братись самостійно — тут важлива і глибина забивання, і матеріал електродів, і опір розтіканню струму, який має відповідати нормативам (не більше 4 Ом для побутових мереж).

Проміжний варіант — встановлення УЗО (пристрою захисного вимкнення) навіть за відсутності повноцінного заземлення. УЗО реагує на витік струму і відключає лінію при пробої ізоляції, частково компенсуючи відсутність заземлюючого контуру. Це не повна заміна заземлення, але суттєво підвищує безпеку, особливо для розеток у ванній, кухні чи там, де підключається техніка з металевим корпусом.

Кілька практичних нюансів

Перевіряти заземлення варто не одноразово після ремонту, а періодично — раз на рік-два, особливо якщо в будинку стара проводка. Контакти окислюються, з’єднання слабшають, і те, що працювало торік, може вже не працювати зараз.

Особливу увагу приділіть розеткам у вологих приміщеннях — ванна, кухня, балкон. Там ризики ураження струмом вищі, і саме там заземлення критично важливе для безпечної роботи пральної машини, бойлера, посудомийки.

Якщо плануєте підключати потужну техніку — електроплиту, кондиціонер, зарядну станцію для електромобіля — перевірка заземлення обов’язкова ще на етапі проектування лінії, а не постфактум.

Перевірка заземлення — справа на 10-15 хвилин, якщо є під рукою хоча б індикаторна викрутка. Але результат цієї перевірки може врятувати від ураження струмом або пожежі через пробій ізоляції. Тому ігнорувати її, особливо в старому житловому фонді, точно не варто.