Електрощит — це серце квартирної електромережі. Від того, як він зібраний, залежить і безпека, і зручність експлуатації на роки вперед. Для трикімнатної квартири площею 65-85 м² типова схема включає 12-18 груп споживачів, залежно від того, наскільки детально ви хочете розділити навантаження.
Багато хто економить на цьому етапі — ставить один автомат на всю квартиру і думає, що зекономив. А потім при перегорілій лампочці в санвузлі вимикається світло по всій квартирі. Знайомо?
Скільки груп потрібно розділити
Мінімальний робочий варіант для трикімнатної квартири виглядає так:
- освітлення (можна розбити на 2 групи — окремо кухня-коридор, окремо кімнати)
- розетки вітальні
- розетки спальні №1
- розетки спальні №2
- розетки кухні (окрема група, бо там завжди високе навантаження)
- духова шафа або варильна поверхня (якщо електричні)
- бойлер або проточний водонагрівач
- пральна машина
- посудомийна машина
- кондиціонер
- санвузол (розетки + освітлення, обов’язково через УЗО)
- балкон/лоджія
Якщо у квартирі є теплі підлоги, електроплита на 380В або потужний кондиціонер мультизонального типу — додаються окремі групи під них.
Чому не можна все на одну лінію? Тому що кабель 2.5 мм² розрахований на певний струм, і якщо через нього одночасно піде пральна машина, чайник і фен — провід перегріється. Автомат спрацює, звісно, але сам факт постійних відключень дратує і зношує обладнання.
Вибір вступного автомата і лічильника
Перед лічильником зазвичай ставлять вступний автомат — це вимога енергопостачальної компанії. Номінал підбирається за дозволеною потужністю, вказаною в договорі. Для трикімнатної квартири зазвичай це 25 або 32 А при однофазному підключенні (220В), що дає 5.5-7 кВт дозволеної потужності.
Якщо у вас триконтурна система з електроплитою, духовкою і потужним кондиціонером — краще одразу узгодити з енергетиками збільшення потужності до 10-15 кВт. Інакше вступний автомат буде постійно вибивати при одночасній роботі кількох потужних приладів.
Після лічильника ставиться загальний автоматичний вимикач на 40-50А — він захищає весь щит і кабель, що йде від лічильника.
Автомати по групах: конкретні номінали
Тут все залежить від перерізу кабелю та потужності споживача. Ось приблизна розкладка, яка підійде для більшості трикімнатних квартир:
Освітлення — автомат 10А, кабель 1.5 мм². На таку лінію можна повісити хоч 15 світлодіодних люстр, споживання мізерне.
Розетки в кімнатах — автомат 16А, кабель 2.5 мм². Цього достатньо для телевізора, зарядок, ноутбуків, невеликих обігрівачів.
Розетки на кухні — тут краще одразу закласти автомат 20А і кабель 4 мм², бо чайник, мультиварка, мікрохвильовка й міксер часто працюють одночасно.
Духова шафа/плита — окрема лінія з автоматом 25-32А (залежно від потужності приладу) і кабелем 4-6 мм².
Бойлер на 100-150 літрів — автомат 16А, кабель 2.5 мм². Якщо бойлер потужніший (від 3 кВт) — краще 20А і 4 мм².
Пральна і посудомийна машина — по 16А на кожну, кабель 2.5 мм². Обов’язково через окреме УЗО, бо це вологі приміщення з ризиком витоку струму.
Кондиціонер — залежить від потужності зовнішнього блоку. Побутовий спліт на 2.5-3.5 кВт піде під 16А, потужніші мультизональні системи потребують окремого розрахунку.
УЗО та диференціальні автомати — де ставити обов’язково
Пристрій захисного відключення рятує життя, коли пробиває корпус приладу або людина торкається оголеного проводу. Економити на УЗО — погана ідея.
Обов’язкові зони встановлення:
- ванна кімната і санвузол — УЗО на 10-30 мА
- кухня — особливо лінія з посудомийкою і духовкою
- лінії до пральної та посудомийної машини
- зовнішні розетки на балконі/лоджії
Можна поставити одне загальне УЗО на всю квартиру номіналом 40-63А з чутливістю 30 мА, а можна розбити на групи — по одному УЗО на 2-3 автомати. Другий варіант дорожчий, зате при спрацюванні захисту не вимикається світло у всій квартирі, а тільки в одній зоні.
Останнім часом популярні диференціальні автомати (дифавтомати) — це два в одному, автоматичний вимикач плюс УЗО в одному корпусі. Займають менше місця в щиті, коштують трохи дорожче за окремі пристрої, але економлять місце на DIN-рейці. Для трикімнатної квартири це часто оптимальний варіант, особливо коли щит невеликий.
Компонування щита: як розмістити все компактно
Стандартний щит на 24-36 модулів зазвичай вистачає для трикімнатної квартири з запасом на майбутнє розширення (наприклад, якщо захочете додати теплу підлогу через кілька років).
Логіка розміщення зверху вниз:
Верхній ряд — вступний автомат, лічильник (якщо він у щиті, а не на сходовій клітці), загальний автомат.
Далі — реле напруги. Це must-have для українських реалій, де перепади напруги в мережі не рідкість. Реле типу Zubr d63 або РН-116 захищає всю квартиру від стрибків напруги, автоматично відключаючи живлення при виході за межі 160-260В (налаштування можна коригувати).
Середня частина — групові автомати на освітлення і звичайні розетки.
Нижня частина — УЗО і дифавтомати на потужні та “мокрі” групи (кухня, санвузол, побутова техніка).
Якщо в квартирі стоїть стабілізатор напруги на весь будинок — його підключають після вступного автомата, до розподілу на групи. Стабілізатори типу Rucelf або Штиль ставлять окремо від щита через габарити, але керуючий автомат для нього все одно виводять на DIN-рейку.
Типові помилки при складанні схеми
Перше — забувають про запас модулів. Через рік захотіли розетку для електрокаміна чи теплу підлогу в санвузлі, а місця в щиті вже немає. Беріть щит на 30-40% більше, ніж потрібно зараз.
Друге — ставлять однакові автомати “про запас” без розрахунку. Наприклад, скрізь 25А автомати, “щоб не вибивало”. Це небезпечно — кабель 1.5 мм² на освітлення розрахований на 10А, і автомат 25А просто не встигне спрацювати при короткому замиканні, поки провід не почне плавитися.
Третє — економія на маркуванні. Через два роки ніхто не пам’ятає, який автомат за що відповідає. Підписуйте одразу, бажано з двох боків щита — зовні і на схемі всередині дверцят.
Четверте — ігнорування контактора для потужних навантажень типу теплої підлоги великої площі. Автомат розрахований на комутацію, але при частих включеннях-виключеннях краще розвантажити його контактором.
Правильно зібраний електрощит — це не про красиво розкладені автомати, а про безпеку і зручність на роки вперед. Краще один раз порахувати навантаження, взяти щит з запасом і поставити нормальні автомати з УЗО там, де потрібно, ніж потім переробляти проводку через постійні вибивання чи, гірше, через удар струмом. Якщо сумніваєтеся в розрахунках — краще проконсультуватись з електриком перед закупівлею обладнання, бо переробка коштує дорожче, ніж правильний проєкт від початку.