Питання не таке просте, як здається на перший погляд. Обидва кабелі мідні, обидва продаються в кожному будівельному магазині, і продавці часто радять “беріть що дешевше — різниці немає”. Різниця є, і вона критична для безпеки проводки.
ВВГнг та ПВС — це два зовсім різні за призначенням кабельних вироби, хоч і схожі за ціною та зовнішнім виглядом на розмотці. Плутанина виникає тому, що обидва провідники мідні, з ПВХ ізоляцією, продаються метражем. Але на цьому схожість закінчується.
Що таке ВВГнг
ВВГнг — це силовий кабель з мідними жилами, ПВХ ізоляцією кожної жили та загальною ПВХ оболонкою. Літера “нг” означає негорючий — оболонка не підтримує горіння, тобто при пожежі кабель не стане додатковим джерелом розповсюдження вогню по квартирі чи будинку.
Жили у ВВГнг жорсткі, однопроволочні (клас 1 або 2 за гнучкістю). Це означає, що кабель погано гнеться, зате чудово тримає форму в стіні чи штробі. Саме така жорсткість і потрібна для стаціонарної прихованої проводки — провід один раз прокладають, закріплюють, і він більше не рухається десятиліттями.
Типові перерізи для квартирної проводки — 1,5 мм² для освітлення, 2,5 мм² для розеткових груп, 4-6 мм² для потужних споживачів типу електроплити чи бойлера. Маркування на кабелі зазвичай виглядає так: ВВГнг-LS 3х2,5, де LS означає ще й низьке димовиділення при горінні (Low Smoke).
Що таке ПВС
ПВС — провід гнучкий, з багатопроволочними жилами. Кожна жила складається з десятків тонких мідних дротинок, скручених разом. Завдяки цьому кабель легко згинається, не ламається при частому переміщенні, витримує вібрацію.
Ізоляція ПВС — теж ПВХ, але тонша і не завжди має клас “нг”. Стандартний ПВС не призначений для прокладки в стінах чи трубах на постійній основі. Його головна сфера — з’єднання рухомих або тимчасово підключених пристроїв: подовжувачі, шнури живлення побутової техніки, підключення зварювальних апаратів, переносних інструментів.
Якщо взяти в руки шматок ВВГнг і шматок ПВС однакового перерізу, різниця відчувається одразу — ПВС м’який, як мотузка, ВВГнг пружинить і намагається розпрямитися.
Головні відмінності в цифрах
- Жорсткість жили: ВВГнг — жорсткий однопроволочний провідник, ПВС — гнучкий багатожильний
- Призначення: ВВГнг для стаціонарного монтажу в стінах, ПВС для рухомих з’єднань
- Пожежна безпека: ВВГнг-нг не підтримує горіння, звичайний ПВС горить активніше
- Термін служби прихованої проводки: ВВГнг розрахований на 30+ років експлуатації без демонтажу
- Стійкість до згину: ПВС витримує тисячі циклів згинання, ВВГнг ламається на злам після кількох перегинів
Чому не можна класти ПВС у стіни
Ось тут починається найцікавіше. На форумах регулярно зустрічаю історії, коли хтось “заощадив” і проклав ПВС в штробах замість ВВГнг. Різниця в ціні невелика — грн 5-10 за метр, але наслідки серйозніші.
По-перше, тонка ізоляція ПВС розрахована на менші механічні навантаження. У штукатурці чи бетоні провід може пошкодитися при заливці розчину або від тиску стінового матеріалу з часом.
По-друге, звичайний ПВС не має класу “нг”. При короткому замиканні чи пожежі в сусідній кімнаті проводка сама стане каналом розповсюдження вогню всередині стін — а це вже питання не комфорту, а життя.
По-третє, багатопроволочна жила гірше контактує в клемах автоматів та розеток. З часом тонкі дротики окислюються, з’єднання слабшає, контакт нагрівається. У прихованій проводці це помітити складно, доки не запахне паленою пластмасою.
Нормативи (ПУЕ, ДБН В.2.5-27) прямо вказують: для стаціонарної прихованої електропроводки використовується кабель з негорючою оболонкою типу ВВГнг або аналоги. ПВС там просто не передбачений.
Де ПВС якраз доречний
Було б неправильно казати, що ПВС гірший кабель — він просто для інших задач.
Класичний приклад — подовжувач для газонокосарки чи болгарки. Провід постійно тягають по землі, згинають, закручують в бухту. Жорсткий ВВГнг тут за тиждень зламається на перегинах, а ПВС витримає сезони роботи.
Інший сценарій — підключення настільної лампи, зарядного пристрою, будь-якої переносної техніки. Шнур живлення завжди робиться з гнучкого проводу, бо він постійно рухається разом з пристроєм.
У промисловості ПВС використовують для тимчасових з’єднань зварювальних апаратів, для підключення обладнання, яке періодично переміщують цехом. Гнучкість там важливіша за жорсткість фіксації.
Ще один випадок — розподільчі щити, де потрібні короткі гнучкі перемички між автоматами чи для підключення приладів обліку. Тут ПВС зручний саме через м’якість — легше зігнути під потрібним кутом у тісному просторі щита.
Практичні поради при виборі
Якщо монтуєте нову проводку в квартирі чи будинку — беріть ВВГнг-LS. Це стандарт для внутрішньої розводки по стінах, стелях, підлозі. Переріз підбирайте під навантаження: 1,5 мм² на світло, 2,5 мм² на розетки, окремі лінії з 4-6 мм² на потужні прилади.
Для вулиці, якщо кабель прокладається відкрито і піддається УФ-випромінюванню та перепадам температур, краще брати ВВГнг з додатковим захистом або спеціалізований кабель типу ВБбШв — але це вже окрема тема.
Якщо потрібен подовжувач, шнур для інструменту, з’єднувальний провід для переносного обладнання — ПВС або аналогічні гнучкі проводи типу ШВВП. Перевіряйте переріз під потужність приладу: для звичайного подовжувача на побутову техніку достатньо 0,75-1,5 мм², для потужного інструменту чи зварювального апарату — від 2,5 мм² і вище.
Не економте на ізоляції в місцях з підвищеною вологістю чи механічним навантаженням — там краще взяти кабель з посиленою оболонкою, навіть якщо коштує дорожче.
Один нюанс, про який часто забувають: якщо ПВС використовується як стаціонарне з’єднання (наприклад, підключення бойлера через розетку), варто раз на рік перевіряти стан ізоляції в місцях згину — вона там зношується швидше, ніж на прямій ділянці.
Вибір між ВВГнг і ПВС — це не питання смаку чи економії кількох гривень за метр. Це питання правильного застосування кожного типу проводу для його прямого призначення. ВВГнг — для прихованої стаціонарної проводки в стінах, ПВС — для гнучких і тимчасових з’єднань. Змішувати ці ролі не варто: результат буде або небезпечним, або просто недовговічним.