Для більшості квартир і будинків освітлювальні лінії роблять кабелем ВВГнг-LS перерізом 1,5 мм². Це стандарт, який давно перевірений часом і витримує навантаження звичайної люстри, точкових світильників чи бра без жодних проблем. Але тут є нюанси, і саме про них варто поговорити детальніше — бо “просто взяти 1,5 і забути” працює не завжди.
Чому саме 1,5 мм², а не 2,5
Освітлення споживає мало струму. Навіть якщо у вас в кімнаті висить люстра на 10 лампочок по 60 Вт кожна плюс кілька бра — сумарна потужність рідко перевищує 1-1,5 кВт. Кабель перерізом 1,5 мм² розрахований на струм до 19А (це приблизно 4 кВт при напрузі 220В), тож запасу тут більш ніж достатньо.
Використовувати 2,5 мм² для освітлення — не помилка, але й сенсу особливого немає. Кабель товщий, дорожчий, з ним незручніше працювати в підрозетниках та розподільних коробках. Єдиний випадок, коли має сенс брати 2,5 — якщо на одну лінію плануєте посадити і освітлення, і кілька потужних споживачів типу витяжки. Хоча правильніше в такому разі просто розвести окремі лінії.
ВВГнг-LS чи звичайний ВВГ
Різниця тут не в перерізі, а в ізоляції. Літери “нг-LS” означають “не поширює горіння, низьке димовиділення”. Тобто якщо станеться коротке замикання і кабель почне горіти, він не буде розповсюджувати вогонь по всій довжині траси, а ізоляція не виділятиме токсичного диму в таких кількостях.
Для квартир і будинків, де кабель прокладається прихованим способом (в стінах, під штукатуркою, в гофрі за підвісною стелею) — ВВГнг-LS обов’язковий за нормами. Звичайний ВВГ можна використовувати хіба що для тимчасової проводки або там, де він на видноті і легко доступний для заміни.
На практиці різниця в ціні між ВВГ і ВВГнг-LS невелика, тому переплачувати заради безпеки — рішення однозначне.
Мідь чи алюміній
Тут навіть питання зайве. Для освітлення, як і для всієї внутрішньої проводки в житлових приміщеннях, використовується виключно мідний кабель. Алюміній залишився в старих радянських будівлях, де його інколи ще зустрічають при ремонті — і зазвичай це привід повністю замінити проводку, а не latAdapter до неї щось підключати.
Мідь краще проводить струм, менше окислюється в місцях з’єднань, витримує більше циклів згину без ламкості. Алюмінієвий провід з часом кришиться на скрутках, а це пряма дорога до перегріву й пожежі.
Кількість жил: 2 чи 3
Для простого освітлення без керування (один вимикач — одна група світла) достатньо двожильного кабелю ВВГнг-LS 2х1,5. Фаза і нуль, більше нічого не треба.
Якщо ж плануєте:
- прохідні вимикачі (керування освітленням з двох точок — наприклад, сходи чи довгий коридор);
- диммери, які потребують окремого підключення;
- розумне освітлення з датчиками руху чи таймерами;
— тоді знадобиться тритжильний кабель ВВГнг-LS 3х1,5, а в деяких випадках навіть п’ятижильний, якщо мова про складні схеми з кількома групами.
Найпоширеніша практика в квартирах — прокладати кабель від щитка до кожної кімнати трижильним, навіть якщо зараз стоїть звичайний вимикач. Це робиться про запас: захочете згодом поставити прохідний вимикач або підключити димер — не доведеться штробити стіну заново.
А що з люстрами на кілька груп
Якщо у вас люстра з двома або трьома режимами (наприклад, окремо центральні лампи і окремо бокові), від вимикача до люстри піде вже не двожильний, а трижильний або чотирижильний кабель — залежно від кількості керованих груп.
Тут важливо не наплутати на етапі монтажу проводки, бо потім розбиратись, яка жила за що відповідає, доведеться прозвонкою. Раджу одразу маркувати кабелі — хоча б скотчем з підписом на етапі штроблення стін.
Світлодіодні стрічки та низьковольтне освітлення
Окрема історія — LED-стрічки, підсвітка стелі, точкові світильники на 12В чи 24В. Тут кабель для мережі 220В (від щитка до трансформатора чи блоку живлення) залишається тим самим ВВГнг-LS 1,5 мм².
А от від блоку живлення до самої стрічки чи низьковольтних світильників використовують уже інший кабель — найчастіше ШВВП або ПВС відповідного перерізу, який розраховується залежно від довжини стрічки і струму споживання. Тут правило “чим більша потужність і довша дистанція — тим товщий переріз” працює ще жорсткіше, бо при 12В навіть невелике падіння напруги на проводах помітно впливає на яскравість світла в кінці стрічки.
Для стрічки довжиною до 5 метрів зазвичай вистачає перерізу 0,75-1 мм², для довших відрізків краще брати 1,5 мм² або взагалі розбивати живлення на кілька точок підключення.
Прокладання кабелю: важливі дрібниці
Кабель для освітлення в квартирі найчастіше йде під стелею — або в штробі, якщо стеля бетонна і буде закрита штукатуркою, або в гофрі за підвісною/натяжною стелею.
Кілька практичних моментів, які часто ігнорують:
Не варто економити на гофрі навіть при прихованій проводці в стіні. Гофра захищає кабель при можливих майбутніх роботах — свердлінні, кріпленні полиць. Пробили стіну, зачепили кабель без гофри — і маєте коротке замикання або взагалі без світла в кімнаті.
Радіус згину кабелю не повинен бути надто малим. Для ВВГнг-LS 1,5 мм² мінімальний радіус згину — приблизно 4-5 діаметрів кабелю. Різкі заломи під прямим кутом з часом призводять до пошкодження ізоляції.
З’єднання жил краще робити в розподільних коробках за допомогою клемних колодок Wago або опресуванням гільзами, а не звичайною скруткою з ізолентою. Скрутка — це вчорашній день, і за сучасними нормами вона взагалі не рекомендована для прихованої проводки.
Кабель для вуличного освітлення
Якщо мова про підсвітку двору, доріжок, фасаду — тут вимоги інші. Кабель повинен бути вологостійким і витримувати перепади температур. Найчастіше використовують ВВГнг-LS теж, але прокладений в спеціальній трубі ПНД або гофрі, розрахованій на зовнішнє використання, з герметичними з’єднаннями в коробках з класом захисту не нижче IP65.
Для підземної прокладки застосовують кабель типу ВБбШв — він має додатковий броньований шар і призначений саме для укладання в землю без додаткового захисту трубою (хоча труба однаково не завадить).
Що в підсумку варто запам’ятати
Для стандартного освітлення в квартирі чи будинку — ВВГнг-LS мідний кабель перерізом 1,5 мм², кількість жил залежить від схеми керування (2, 3 або більше). Для низьковольтного світла типу LED-стрічок — окремий блок живлення плюс кабель меншого перерізу від нього до стрічки. Для вулиці — захищені варіанти з відповідним класом IP або броньований кабель при підземній прокладці.
Головне правило просте: не економити на якості ізоляції та мідній жилі заради кількох гривень різниці в ціні. Освітлення — це та лінія, яка працює постійно, і будь-яка проблема з проводкою тут одразу помітна — світло або блимає, або взагалі зникає, або в гіршому випадку призводить до займання прихованої проводки, яку потім довго й дорого шукати під штукатуркою.