Кабель перерізом 3×6 мм² — це вже серйозна проводка, яку зазвичай тягнуть не на розетку в кухні, а на щось потужніше: варильну поверхню, електричний котел, зарядку для електромобіля або ввід у приватний будинок. Питання “скільки він витримає” виникає постійно, і відповідь залежить не тільки від перерізу, а й від матеріалу жили, способу прокладки та навіть температури повітря навколо кабелю.
Коротко: мідний кабель 3×6 мм² при відкритій прокладці витримує приблизно 40-46 А, що дає близько 9-10 кВт в однофазній мережі 220В. У трифазній мережі 380В та ж сила струму дає вже 26-27 кВт. Але це орієнтир, а не догма — далі розберемо, звідки беруться ці цифри.
Скільки ампер витримує жила 6 мм²
Струмове навантаження залежить від умов прокладки. Один і той самий кабель поводиться по-різному, якщо він лежить відкрито на стіні або захований у гофрі всередині утепленої стіни разом з ще трьома кабелями.
Для міді орієнтовні значення такі:
- відкрита прокладка (на повітрі, лотках) — 42-46 А;
- у трубі або гофрі в стіні — 32-38 А;
- у землі (кабель типу ВБбШв) — до 55 А, бо земля добре відводить тепло.
Для алюмінію цифри нижчі приблизно на 25-30%: 30-34 А на повітрі, 24-27 А в трубі. Алюмінієвий кабель 3×6 сьогодні майже не використовують у побуті — здебільшого це мідь, тому далі говоримо саме про неї.
Ці значення беруться з таблиць ПУЕ (Правила улаштування електроустановок) та ДБН, де все розписано по перерізах, матеріалу ізоляції та способах прокладки. Виробники кабелю ВВГнг, наприклад, дають схожі цифри у своїх технічних паспортах.
Переводимо ампери в кіловати
Тут важливо не наплутати, бо однофазна і трифазна мережа рахуються по-різному.
Однофазна мережа (220В):
Потужність = напруга × струм × cos φ
При струмі 40 А і cos φ = 1 (для активного навантаження — нагрівачі, лампи розжарювання) отримуємо: 220 × 40 = 8800 Вт, тобто майже 9 кВт.
Якщо навантаження реактивне — двигуни, компресори холодильника, — cos φ падає до 0,8-0,9, і реальна корисна потужність буде трохи меншою, орієнтовно 7-8 кВт.
Трифазна мережа (380В):
Формула складніша: Потужність = √3 × напруга × струм × cos φ
При тому ж струмі 40 А отримуємо приблизно 1,73 × 380 × 40 = 26 кВт (для активного навантаження).
Різниця відчутна, правда? Той самий кабель у трифазній мережі “тягне” втричі більше кіловат, ніж в однофазній, хоча струм по кожній жилі однаковий. Це якраз причина, чому для потужних споживачів — котлів, зарядних станцій, виробничого обладнання — тягнуть трифазку.
Мідь чи алюміній — різниця відчутна
Алюміній дешевший, легший, але має гірший опір і схильний до окислення в місцях з’єднань. Через це старі алюмінієві проводки в хрущовках так часто грішать перегрітими розетками — контакт з часом слабшає, опір росте, а разом з ним і температура.
Мідний кабель 3×6 мм² при однакових умовах прокладки витримає приблизно на третину більше струму, ніж алюмінієвий тієї ж товщини. Тому коли хтось питає “чи можна замінити мідь 4 мм² на алюміній 6 мм²” — теоретично площі перерізу зіставні по струмонесучій здатності, але на практиці краще брати мідь із запасом, особливо якщо кабель йде в стіні і доступу до нього потім не буде.
Де застосовують кабель 3×6 на практиці
Найчастіше цей переріз зустрічається в таких сценаріях:
- Електрична плита або варильна поверхня потужністю 7-9 кВт — класичний випадок для однофазного підключення кабелем 3×6.
- Електричний котел опалення на 6-9 кВт, особливо якщо він однофазний.
- Ввід у невеликий будинок або дачу при трифазному підключенні до 20-25 кВт сумарного навантаження.
- Зарядна станція для електромобіля (Wallbox) — багато моделей на 22 кВт саме під трифазний кабель такого перерізу проектуються, хоча тут краще уточнювати вимоги конкретного виробника.
- Силова проводка на групу потужних розеток у майстерні або гаражі, де підключають зварювальний апарат чи компресор.
Якщо у вас звичайна квартирна розетка на 16 А під побутову техніку — кабель 3×6 там явно надлишковий, зазвичай вистачає 2,5 мм². Переплачувати за товщий кабель без потреби сенсу нема, хіба що ви робите проводку “на виріст” з розрахунком на майбутнє потужне обладнання.
Який автомат ставити на кабель 3×6
Автомат підбирають не під максимальну здатність кабелю, а трохи менше — щоб він встиг спрацювати раніше, ніж кабель перегріється. Загальне правило: номінал автомата має бути на 10-20% нижчим за розрахункову струмонесучу здатність кабелю в конкретних умовах прокладки.
Для мідного 3×6 в гофрі в стіні (припустимо, 32-35 А допустимого струму) зазвичай ставлять автомат на 32 А або 25 А, залежно від реального навантаження споживача.
Для відкритої прокладки або кабелю в землі, де допустимий струм вищий, можна ставити 40 А.
Тут важливо не орієнтуватися тільки на переріз кабелю, а рахувати від потужності конкретного пристрою. Якщо варильна поверхня споживає максимум 7,5 кВт, немає сенсу ставити автомат на 40 А “про запас” — краще взяти номінал ближче до реального струму споживання плюс невеликий запас на пускові струми.
Типові помилки при виборі кабелю на потужне навантаження
Найчастіше плутають розрахунок для однофазної і трифазної мережі — беруть таблицю “на кіловати” не звертаючи уваги, для якої напруги вона складена. Різниця, як ми бачили вище, майже трикратна.
Друга поширена помилка — ігнорування способу прокладки. Один і той самий кабель у відкритому просторі й у теплоізоляції стіни поводиться зовсім по-різному з точки зору тепловіддачі. У щільній ізоляції кабель гріється сильніше, і та ж потужність, яку він спокійно тягнув би на повітрі, може призвести до перегріву ізоляції.
Ще один момент — довжина траси. На великих відстанях (від 20-30 метрів і більше) варто рахувати не тільки допустимий струм, а й падіння напруги. Навіть якщо кабель “тягне” потрібну потужність по нагріву, на кінці лінії напруга може просісти настільки, що потужний споживач працюватиме некоректно — той самий електрокотел просто не вийде на заявлену потужність.
І останнє — економія на перерізі “бо і так має вистачити”. Кабель у стіні міняти дорого і незручно, тому краще закладати невеликий запас по перерізу одразу, ніж потім довбати штробу заново через рік-два.
Кабель 3×6 мм² — доволі універсальне рішення для середньопотужних побутових і напівпромислових завдань: від електроплити до вводу в невеликий будинок. У однофазній мережі це орієнтовно 8-9 кВт, у трифазній — до 25-27 кВт, залежно від умов прокладки та якості з’єднань. Головне — не покладатися сліпо на загальні цифри з інтернету, а рахувати конкретно під ваш спосіб прокладки, довжину траси і тип навантаження. Коли сумніваєтесь — краще взяти запас по перерізу, ніж потім переробляти проводку в стіні.